Уряд і парламент досліджують можливість запровадження економічного бронювання працівників в Україні

Ключові моменти:

• В Офісі Президента та серед народних депутатів активно обговорюються ідеї щодо забезпечення резервування ключових співробітників для підприємств в умовах війни.

• До Верховної Ради внесено законопроєкт, який передбачає можливість для компаній бронювати своїх працівників шляхом сплати підвищеного військового збору в розмірі 20 400 гривень щомісячно за кожного зарезервованого співробітника.

• За задумом, ця ініціатива дозволить бізнесу самостійно визначати найбільш критичних фахівців і забезпечити їх військове небронювання для безперебійної діяльності компанії.

• Механізм охоплює як юридичних осіб, так і фізичних осіб-підприємців, які зможуть скористатися бронюванням за умови підтвердження фактичного ведення господарської діяльності впродовж останнього року.

• Водночас розглядаються альтернативні моделі, як-от бронювання за критерієм мінімальної офіційної зарплати в 36 336 гривень або комбінована система для найманих працівників і ФОПів.

Економічне резервування кадрів як вихід для бізнесу Військова агресія росії проти України поставила українські компанії перед серйозними кадровими викликами через масову мобілізацію працездатного чоловічого населення. Щоб допомогти підприємствам зберегти ключових фахівців та забезпечити стабільність виробничих процесів, в Офісі Президента та серед народних депутатів активно обговорюються різні варіанти економічного бронювання працівників.

Зокрема, в парламенті зареєстровано законопроєкт "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей сплати воєнного збору за бронювання військовозобов'язаних". Згідно з цим документом, будь-який суб'єкт господарювання матиме змогу зарезервувати необхідного співробітника шляхом сплати підвищеного військового збору в розмірі 20 400 гривень щомісяця за кожну таку особу. При цьому платником збору виступатиме саме підприємство, а не працівник.

"Ідея полягає в тому, щоб надати можливість підприємствам реального сектору економіки самостійно визначати, яких саме співробітників вони хочуть залишити на робочих місцях для забезпечення прогнозованості своєї діяльності. Для цього ми пропонуємо надати право на власний розсуд бронювати працівників, незалежно від їхньої посади чи зарплати, шляхом сплати підвищеного військового збору", - пояснив один з авторів законопроєкту, нардеп Дмитро Наталуха.

Запропонований механізм стосується як юридичних осіб, так і фізичних осіб-підприємців за умови підтвердження останніми фактичного ведення бізнесу протягом останнього року. Це дозволяє вирішити проблему неможливості військового небронювання для представництв міжнародних компаній чи приватних підприємців.

Оскільки парламент розглядає й альтернативні законодавчі ініціативи, як-от встановлення мінімального порогу офіційної зарплати в 36 336 гривень для можливості бронювання чи комбіновану модель для найманих працівників і ФОПів, очікується, що остаточний формат економічного резервування кадрів буде погоджено найближчим часом.

Важливо відзначити, що незалежно від обраного підходу, максимальна кількість заброньованих працівників не має перевищувати 50% від загальної чисельності військовозобов'язаних в штаті компанії. "Зазвичай це становитиме не більше 10 осіб для більшості підприємств", - уточнив Дмитро Наталуха.

Необхідність впровадження таких заходів депутат пояснює гігантськими масштабами нелегального бронювання працівників в Україні. За його оцінками, це тіньовий ринок може сягати від 700 мільйонів до 2 мільярдів доларів щороку. В той же час, економічне бронювання здатне забезпечити надходження понад 200 мільярдів гривень до державного бюджету на потреби Збройних Сил України.